На базі Маркушівської загальноосвітньої школи нещодавно відбулось районне свято, приурочене відкриттю року Шевченка. 9-го березня цього року виповниться 200 років з дня народження цього видатного сина українського народу. Тож, згідно Указу Президента, 2014-й оголошено роком Тараса Шевченка.

Урочисте свято в Маркушах дало старт численним заходам, котрі відбуватимуться у школах Бердичівського району протягом року. А напередодні учні усіх загальноосвітніх закладів взяли участь у районному конкурсі творів на тему "Іду на сповідь до Шевченка". З понад тисячі отриманих робіт журі визначило 56 найкращих, а їхнім юним авторам начальник районного відділу освіти і науки вручила почесні грамоти.

Неля Онищук, начальник районного відділу освіти: "Здається, це велика відстань у часі - довжиною у 200 років. Та її між Шевченком і нами не існує. Тому що ваші твори показали, що Шевченко сьогодні живий, що він серед нас, що ті проблеми, які він піднімав у творах, є актуальними і сьогодні. Шевченко – це великий учитель, порадник, друг, у якого можна знайти відповідь на усі питання нашого історичного розвитку. Того, що був, і, якщо уважно почитати, то можна знайти і відповіді на питання, що буде і як потрібно жити".

Тарас Шевченко – людина універсальних обдарувань, він – вершина родового дерева українців і уособлення всієї України, зазначили на святі. В його ході присутні ще раз пригадали сторінки життєвої біографії Кобзаря та його безсмертні, знайомі ще з дитинства, вірші.

Шевченко змалку любив читати, а ще кожну вільну хвилину проводив за малюванням. Роки, коли він був козачком у пана Енгельгардта, значно вплинули на духовний розвиток майбутнього громадського і політичного діяча. До маленького Тараса була прихильною дружина пана, Софія, яка уміла грати на фортепіано. А сам Енгельгардт любив влаштовувати у маєтку музичні вечори.

На 24-му році життя молодого Шевченка викупили з неволі друзі, які посприяли подальшому розвитку його творчості та здобуттю освіти – Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. Та, пізнаючи художнє мистецтво, дедалі більше усвідомлював своє покликання як поета, якому боліло за земляків та закріпачену Україну.

Твори Шевченка сучасні школярі вивчають з першого класу і, кажуть, без вагань зарахували поета до числа своїх улюблених.

Марія Карпова, учениця 5-го класу Маркушівської школи: "Великий Кобзар заповідав: "І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути не злим, тихим словом". І ми в честь його дня народження сьогодні розказували вірші, танцювали, співали. Ми не забуваємо про наших письменників".

Іванна Мороз, учениця 7-го класу Райківської школи: "Дуже хотілося б, щоб Шевченко до цих пір був з нами, щоб я могла побачити його і поставити таке питання: "Як нам, сучасним українцям, зробити усе для розвитку держави?". Думаю, що він, пророк національного відродження, легко віднайшов би відповідь на це питання. Я звертаюся до всієї сучасної молоді України. Якщо ви хочете, щоб Тарас Шевченко продовжував жити у вашому серці, пишіть про нього твори, різні поезії, читайте біографію і він завжди буде у вашому серці".

Тараса Шевченка називають другом, порадником, пророком, джерелом національної свідомості. А молодь району у піснях закликала українців частіше приходити до кобзаревої криниці напитися наснаги до життя. І хоча з часу народження поета минуло вже два століття, його Заповіт досі лунає над Україною. Україна для Шевченка була всім, тож і він має бути всім для українців.