
Історія села Маркуші. На південь від Чорного шляху біля річки Глибока Долина розмістився хутірець, який називався Маркушівці. Це були часи князя Костянтина Острожського на Україні, гетьмана Яна Замойського і короля Речі Посполитої Жигимонта (Сигізмунда) III. Річка Глибока Долина впадає в ріку Гнилоп'ять. На центральній вулиці збереглася вікова липа, посаджена...
Володимир Редич. Історія рідного краю Історико-документальний нарис про одну із частин Східної Волині, адміністративну територію Житомирщини ─ Бердичівщину написано на основі краєзнавчих походів та досліджень архівних документів.
У книзі здійснено ретроспективний погляд на історичний розвиток регіону, починаючи з епохи “Черняхівської культури”. Описано побут і звичаї місцевого населення, релігійне та церковне життя, становлення освіти. Висвітлено перебіг на Бердичівщині подій часів революцій початку ХХ століття, колективізації, сталінських репресій та фашистської окупації. Особливу увагу приділено історії села Маркуші та маркушівчанам - учасникам бойових дій під час Великої Вітчизняної війни.
Книга може бути корисною учням та студентам навчальних закладів при вивченні історії рідного краю.
Імена маркушівців,
що віддали своє життя за нашу свободу і незалежність у роки Другої світової війни. Тут представлено матеріали по маркушівцям, які взяли участь у Другій світовій війні та загинули в роки війни.
Ветерани війни,
які повернулись із фронтів Другої світової війни, проживали у селі Маркуші. Тут представлено матеріали по маркушівцям, які брали участь у Другій світовій війні та повернулись додому.
Історія Чудо-Михайлівського храму у Маркушах. Письмова згадка про стару церкву та будівництво нової збереглася в церковному літописі, автором якого був краєзнавець і етнограф, місцевий священик М.М. Мотилевич. Він писав, що стара служила із 1777 року. На будівництво нової за період із 1882 року по 10 листопада 1894 року було зібрано 2253 крб., які зберігалися в Бердичівській ощадкасі Держбанку. Дозволивши будівництво ...
Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1933 і 1947 років та політичних репресій. Сільське кладовище, центральна частина біля пам’ятної стели. Встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору 1933 і 1947 років та політичних репресій. Пам'ятний знак відкрито ... Братська могила радянських воїнів у Маркушах (іст). Північно-східна частина села, біля магазину. Поховано 9 воїнів: серед них - Степан Андрійович Кужелєв (1919-1941) - старший сержант, Дем'ян Павлович Бесараб (1900-1941) - рядовий, які загинули в оборонних боях ... Могила Мороза М.П. (іст.). Південно-західна околиця села, західна частина кладовища. Поховано Миколу Пилиповича Мороза (1922-1987) - повного кавалера ордена Слави. Народився в с. Маркуші в селянській родині. Закінчив семирічку, працював у колгоспі. В Радянській Армії - з 1941. Воював повітряним стрільцем літака-штурмовика ІЛ-2 в 72-му штурмовому авіаполку 1-го гв. штурмового... Пам'ятник Сталіну Й.В. У післявоєнні роки в центрі села Маркуші на горбочку біля ставка був встановлений бюст з зображенням Й.В. Сталіна. У 1961 році за рішенням XXII з'їзду Компартії Радянського Союзу всі пам’ятники... Телефонізація села Маркуші. Телефонізація села Маркуші розпочалась у 1936 році, коли силами бердичівської контори зв'язку була побудована міжміська повітряна лінія Бердичів-Уланів з виведенням окремих ланцюгів до сіл, що розташовані вздовж траси проходження нової лінії. До Маркуш від автошляху було доведено два ланцюги, за допомогою яких була організована робота міського ... Сторінки історії поштового зв'язку у Маркушах (1944-1974 рр.). Представляємо вашій увазі добірку цікавих фактів, які розкривають – нехай і не в повній мірі – розвиток та становлення поштового зв'язку у Маркушах... Список господарств Велика Вітчизняна війна завдала неоціненних збитків селу Маркуші. Не скільки матеріальних, а найстрашніших – людських. Двісті чоловік села Маркуші були мобілізовані до лав Червоної Армії, 160 з них не повернулись з фронту. Багато селян загинуло під час окупації, значна кількість їх була відправлена у Німеччину і не повернулась звідти... Народний театр села Маркуші. Духовне та культурне життя жителів нашого села збагатилось нині супутниковим телебаченням, комп’ютеризацією, Інтернетом, мобільним зв’язком, дискотеками, що проходять у сільському клубі. Але сучасні технології найчастіше роз’єднують, ніж поєднують людей. Колись, за старих часів, вечорами після роботи молодь збиралась на вулицях компаніями, дівчата співали, до них приєднувались хлопці. У селі були гарний хор і духовий оркестр, у клубі після кінофільму танцювали. Найяскравішими подіями в житті села були спектаклі народного театру, які проходили в сільському клубі при аншлагах. |
||
Зв'язок з нами: Анатолій Горобчук |
||