Телефонізація села Маркуші.

Телефонізація села Маркуші розпочалась у 1936 році, коли силами бердичівської контори зв'язку була побудована міжміська повітряна лінія Бердичів-Уланів з виведенням окремих ланцюгів до сіл, що розташовані вздовж траси проходження нової лінії. До Маркуш від автошляху було доведено два ланцюги, за допомогою яких була організована робота міського телефону у сільраді та конторі сільськогосподарської артілі.
Під час Великої Вітчизняної війни лінія була частково пошкоджена, але з приходом радянських військ негайно відновлена.
У 1958 році було проведено першу заміну окремих непридатних опор на ділянці траса-село, а у 1965-1967 роках другу з укріпленням окремих опор залізобетонними приставками.
Масова телефонізація села Маркуші відбулась улітку 1975 року однією з перших у Бердичівському районі. Тип телефонної станції – АТС К-50/200. У цей же рік нові телефонні станції було побудовано ще у селах Красівка, Садки, Іванківці та Закутинці. А до цього часу телефонну станцію мало лише село Рея.
Монтажем обладнання станції та будівництвом лінійних споруд займалось Житомирське обласне будівельно-монтажне управління зв'язку. Замовником телефонізації був колгосп – колективному господарству необхідний був оперативний зв'язок зі своїми структурними підрозділами та бригадами. Оплату робіт також проводив колгосп. Списки осіб, кому необхідно було встановити телефон, надавались керівництвом колгоспу за погодженням з сільською радою. Загалом, у селі було встановлено 35 телефонів. По завершенні будівництва станційні та лінійні споруди було передано на баланс Бердичівського районного вузла зв'язку.
Одночасно з АТС будується підземна кабельна лінія від Маркуш до села Обухівка довжиною 4 км та встановлюється там 4 телефони – у тракторному парку та бригаді. Квартирних телефонів в Обухівці не було.
Телефонна станція мала ємність 50 номерів і забезпечувала зв'язок як місцевий (між абонентами села), так і з абонентами Бердичева. Міжміський зв'язок до 1989 року забезпечувався за допомогою міжміських телефоністок. А у 1989 році на станції встановлюється обладнання АВН, що дозволило абонентам користуватись автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком.
Обладнання АТС розмістили в окремій кімнаті відділення поштового зв'язку. Станція не має постійного персоналу, обслуговують її роз’їздні електромеханіки з Бердичева. Першим дільничним електромонтером, що обслуговував безпосередньо абонентів села, був Віктор Володимирович Шевчук, що проживав у Великій П’ятигірці.
Для забезпечення зв'язку з містом використовується існуюча повітряна лінія, що йшла вздовж автомобільної дороги Бердичів-Маркуші, та забезпечувала роботу міських (прямих) телефонів. Оскільки на цій лінії встановлюються аналогові системи передачі, якість зв'язку бажала бути кращою. Часом можна було чути, як односільчани розмовляють по сусідній лінії. Лише у 2003 році її було замінено на підземну кабельну лінію та встановлено цифрові системи передачі, що значно покращило якість телефонного зв'язку.
На протязі 80-х років всі 50 телефонних номери по станції було задіяно. А бажаючі на встановлення все прибували. Тому у квітні 1995 року підприємство електрозв'язку розпочало монтаж та ввело в дію обладнання УКДА – для розширення монтованої ємності сільської АТС на 20 номерів за рахунок спарення існуючих телефонів. Але особливих результатів це не дало і проблеми телефонізації дане обладнання не вирішило.
2 червня 2000 року сталась сумна подія – крадіжка на АТС. Невідомі зловмисники під покровом ночі проникли в приміщення АТС та викрали один багатокоординатний з’єднувач (БКЗ), що мав у своєму складі дорогоцінні метали. Викликані представники міліції встановили, що зловмисники мали легковий автотранспорт і після скоєння крадіжки поїхали в сторону Тернівки. Згодом було встановлено і прізвища злодіїв та їх місце знаходження. Але справу так і не вдалося довести до кінця, злочинці залишились не покарані. Сума збитків становила 935 грн.
Телефонна станція фактично припинила свою роботу, 68 абонентів залишились без зв'язку. Тому зв’язківці терміново отримали в Андрушівському районі необхідне обладнання та через тиждень відновили роботу станції.
У 2003 році зв’язківці перебудували приміщення АТС: провели ремонт кімнати та побудували окремий вхід у приміщення.
Станом на 01.01.2005 року станція обслуговує 61 абонента. З них 53 телефони належать фізичним особам, 8 – юридичним особам (сільськогосподарському підприємству, відділенню зв'язку, загальноосвітній школі та сільській раді). Бажаючих на встановлення телефону в селі – 12 чоловік, з них пільгових категорій – 7 чоловік. Тому 15 квітня 2005 року в приміщенні клубу села Маркуші з ініціативи сільського голови відбулась зустріч керівництва Центру електрозв'язку №3 з жителями села. Мета зустрічі – інформування населення про роботу Укртелекому та перспективи розвитку зв'язку у селі.
Керівництво підприємства електрозв'язку розповіло про технічні та економічні аспекти розвитку телефонного зв'язку в Маркушах. Відповіли на численні запитання жителів, що стосуються як телефонізації осель, так і тарифів та послуг, що надає Укртелеком.
Одночасно працівники дільниці обслуговування споживачів провели серед присутніх маркетингове опитування з метою визначення реального попиту на послуги зв'язку. Бажаючих набралось більше 100 чоловік.
4 травня 2006 року працівниками Центру електрозв'язку №3 було проведено роботи по переключенню сільської АТС с.Маркуші на новий сільсько-приміський вузол. В зв'язку з цим у селах Маркуші та Обухівка проведено заміну номерів телефонів квартирних абонентів та телефонів організацій та установ на нові номери:
- замість номеру 752ХХ необхідно набирати 624ХХ;
- замість номеру 754ХХ необхідно набирати 625ХХ,
де ХХ – останні цифри номеру, які залишились без змін.

 Анатолій Горобчук




Вхід до поштового відділення зв'язку, де розміщується АТС.



Окремий вхід до АТС.



Повітряна лінія зв'язку, що йде від шосе до села.

Locations of visitors to this page Погода в Україні

Зв'язок з нами: Анатолій Горобчук   agorobchuk1970[@]gmail.com .                                                       © Copyright 2009 Design KotovVV