Народний театр села Маркуші.

Духовне та культурне життя жителів нашого села збагатилось нині супутниковим телебаченням, комп’ютеризацією, Інтернетом, мобільним зв’язком, дискотеками, що проходять у сільському клубі. Але сучасні технології найчастіше роз’єднують, ніж поєднують людей. Колись, за старих часів, вечорами після роботи молодь збиралась на вулицях компаніями, дівчата співали, до них приєднувались хлопці. У селі були гарний хор і духовий оркестр, у клубі після кінофільму танцювали. Найяскравішими подіями в житті села були спектаклі народного театру, які проходили в сільському клубі при аншлагах.
У 20-і роки минулого століття комсомольці села створили свій театр у сільському клубі. Там була велика сцена, на стіні було зображено українське село (хати, дерева, дорога). Ліворуч на сцені крайня хата була декорацією, її вікно відкривалося в зал для глядачів. Під час спектаклю акторка через це вікно розмовляла з актором, що перебував на сцені. На учасниках спектаклів були українські національні костюми: блузки, сорочки-вишиванки, корсети, спідниці й шаровари.
Маруся Редич співала в концертах пісню "Славное море священный Байкал", яку підхоплювали всі глядачі. Виступали також Тіна Редич, Соня Півторак, Нюра Осадчук та інші. Красиво співала Діна Семенюк, яка потім вийшла заміж в Чернівцях за актора. Ярослав Андрійчук грав на гармошці на танцях у клубі. Керував оркестром на спектаклях Микола Семенюк. У 50-і роки завідувала клубом Луїза Дмитрівна Андрійчук.
Ставилися різні п’єси, у тому числі "Наталка-Полтавка", "Сватання на Гончарівці", "Москаль-чарівник", "Безталанна", "Назар Стодоля". Театр проіснував близько 40 років, з початку 20-х до кінця 50-х років XX століття.
Провідним драматичним актором театру був Петро Гордієнко на прізвисько Мукомел, він грав у кожній п’єсі й мав величезний успіх, публіка його просто обожнювала. Дівчата-фанатки після одного із спектаклів зірвали з нього сорочку й розірвали на шматочки собі на пам'ять. Іншим чудовим актором був Петро Семенюк, прозваний у селі Пушкіним, за подібність із великим російським поетом, красень-чоловік. Збереглася його гумореска про дружину Масю: "Моя Мася така була хвора, що цілий день лежала. Аж тільки ввечері насилу встала, насилу одяглася, насилу пішла в клуб і там насилу танцювала!"
Валентина Семенюк та Іван Сінчук, що згодом побралися та утворили міцну сім'ю, грали свої ролі в спектаклі "Наталка-Полтавка". Головна роль Наталки була у Тіни Редич. Роль Петра виконував Віктор Павлюк, в інші роки Микола Гаврилюк. Ганна Семенюк грала Софію в "Безталанній", Аня Постой – Варку, Петро Гордієнко – Гната, Олександра Півторак виконувала роль матері. Грав у п’єсах Петро Семенюк, Соня і Аня Бевзо. Учителька Аглая Дзюблюк, Дуся й Ваня Корнійчуки, Тоня Семенюк співали в хорі. Петро Гордієнко й Омелько Павлюк грали роль Назара в п’єсі "Назар Стодоля", Ольга Гаврилюк – Галю. У театрі був навіть суфлер, ним була Аня Губар, яка сиділа в суфлерській будці.
Глядачів на спектаклях було чоловік триста – молодь і дорослі. П'єси справляли таке враження, що жінки в задніх рядах не могли стримати сліз. Багато може згадати про театр у Маркушах Женя Сухотська.
Життя в сучасному селі круто помінялось: зрідка почуєш дівочий спів увечері, немає хору, й оркестру, і народного театру. Але залишається віра й надія, що новітній час розвиватиме свій напрямок у духовному й культурному житті села. Нині цей напрямок зосереджений головним чином у нашій середній школі, де молоде покоління набирає сили, його енергія, здібності й таланти обов’язково виявлять себе й змінять сьогодення на краще. Церковна громада села на кошти односельців будує нову церкву, яка сприятиме духовному об'єднанню людей. Місцева влада і громадськість села також зацікавлені, аби культура в Маркушах розвивалася і зберігала свою неповторність та самобутність.

Сінчук Володимир Іванович,
виходець з Маркушів,
кандидат медичних наук,
полковник медичної служби запасу.

Опубліковано:
Сінчук В.І. Народний театр села Маркуші. // "Земля Бердичівська", №29 (15773) від 16.07.2010 р.

Locations of visitors to this page Погода в Україні

Зв'язок з нами: Анатолій Горобчук   agorobchuk1970[@]gmail.com .                                                       © Copyright 2009 Design KotovVV